Krovi!

Краєм кровяніє озерце, спочиває нехай 
Краєм обескровлене серце, понівечиний рай 
Боже! Де та сила, що зможе 
Як велика ріка, понести нас за собою 
Боже! Мої жили без крові, лише темна вода 
Деж та сила Боже? 
З півночі ішли гості, названі родичі 
Родичі мають очі, очі наволочі 
Тая славна рідня, вшановує свої дні 
Запаливши вогні, переможні вогні 
Для Крові! Крові! Крові! 
Прокотилося сонце шляхом 
На узбіччі того шляху поле
Людство спочиває, спочиває! 
Ясний день в очах їх дотліває 
Догорає все, що було днем 
Сонне тіло пилом накриває 
Залишає лиш спалах один, вщемт 
Сяє більмо очей, понівечиний край 
Закатований рай, закатований рай! 
Доле скільки ти крові розлила по землі 
Дай же доле мені! Дай же доле мені! 
Крові! Крові! Крові! Крові! Крові! Крові!Крові! 
Крові! Крові! Крові! Крові! Крові! Крові! 
Дай нам чистої, давай крові! 
Дай нам чистої, давай крові! 
Дай нам чистої, давай крові! 
Дай нам чистої, давай крові! 
Крові! Крові! Крові! 

(c) А.Середа